Повітряний кодекс України
Кодекс введено в дію з дня опублікування - 11 червня 1993 року
(згідно з Постановою Верховної Ради України
від 4 травня 1993 року N 3168-XII)
Із змінами і доповненнями, внесеними
Законами України
від 21 жовтня 1997 року N 590/97-ВР, ОВУ, 1997 р., число 46, с. 17,
від 15 грудня 1999 року N 1297-XIV, ОВУ, 2000 р., N 1, ст. 3,
від 19 січня 2006 року N 3370-IV, ОВУ, 2006 р., N 7, ст. 341,
від 23 лютого 2006 року N 3509-IV, ОВУ, 2006 р., N 12, ст. 795,
від 15 січня 2009 року N 885-VI
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Суверенітет над повітряним простором України
Україні належить повний і виключний суверенітет над повітряним простором України, що є частиною території України.
Повітряним простором України є частина повітряної сфери, розташована над суходолом і водною територією України, в тому числі над її територіальними водами (територіальним морем).
Стаття 2. Сфера дії Повітряного кодексу України
Повітряний кодекс України регулює діяльність користувачів повітряного простору України з метою задоволення інтересів України та її громадян і забезпечення безпеки авіації.
Авіація як галузь - це усі види підприємств, організацій та установ, діяльність яких спрямована на створення умов та використання повітряного простору людиною за допомогою повітряних суден.
Дія Повітряного кодексу України поширюється на всіх користувачів повітряного простору України в частині, що їх стосується, як на території України, так і за її межами, якщо закони країни перебування користувача не передбачають іншого.