TransLog

 

Державна податкова адміністрація України направляє для використання в практичній діяльності Закон України від 07.12.2000 за N 2133-III "Про внесення зміни до статті 11 Закону України "Про податок на додану вартість", який набрав чинності з 1 січня 2001 року.

Зазначеним Законом продовжено терміном до 1 січня 2002 року положення пункту 11.15 статті 11 Закону України "Про податок на додану вартість", яким регулюється порядок оподаткування податком на додану вартість операцій з надання послуг, пов'язаних з перевезенням пасажирів та вантажів транзитом через територію і порти України.

А саме, для послуг, пов'язаних з перевезенням (переміщенням) вантажів транзитом через територію України, названим пунктом вищезазначеного Закону збережено порядок оподаткування податком на додану вартість, який діяв до дати набуття чинності цим Законом. Декретом Кабінету Міністрів України від 26.12.92 за N 14-92 "Про податок на добавлену вартість" (літера "а", пункт 1 стаття 5), який діяв до 01.10.97, від податку на додану вартість було звільнено послуги транзиту іноземних вантажів, включаючи транзитні послуги, через територію України за розрахунками в іноземній валюті. При цьому, суми податку на додану вартість, що сплачені або підлягали сплаті постачальникам за виконані роботи, надані послуги, придбані матеріальні ресурси, відповідно до п. 3 статті 7 цього Декрету, зараховувалися в рахунок чергових платежів або відшкодовувалися з бюджету. В тих випадках, коли розрахунки за транзитні послуги проводилися національною валютою чи здійснювалися шляхом товарообмінних операцій, суми податку на додану вартість по придбаних роботах, послугах, матеріальних ресурсах відносилися до валових витрат таких транзитних послуг.