Перевізники чи логістичні оператори?

Що відбувається на ринку? …або Становлення ринку внутрішніх перевезень пошти та малогабаритних вантажів в Україні

Активний розвиток дистрибуційних центрів спричинив стрімке зростання в Україні ринку перевезень пошти та малогабаритних вантажів, яке почалося у 2003 р. З того часу фахівці відзначають приріст обсягів перевезень як на міжнародних, так і внутрішніх напрямках в основному за рахунок компаній-клієнтів з числа суб’єктів «середнього» підприємництва. За різними оцінками він становить від 15 до 30%.

Експерти стверджують, що формування чіткої структури на внутрішньому ринку маршрутних вантажоперевезень проходить у декілька етапів.

Перший етап структуризації вже відбувся.

Сьогодні конкурентна боротьба на вітчизняному ринку ведеться між транснаціональними та вітчизняними компаніями, причому перші є лідерами в сегменті дорогих послуг з експрес-доставки. Ринок вітчизняних операторів фрагментований через високу присутність дрібних перевізників (80–100), що створюють демпінгові ціни та не забезпечують відповідного рівня сервісу.

За останні два-три роки кількість операторів, які працюють на внутрішніх напрямках кур’єрських перевезень, збільшилася майже вдвічі. Сьогодні найбільш успішно на українському ринку внутрішніх перевезень функціонують 6 транснаціональних компаній (DHL, UPS, TNT, FedEx, Kuehne&Nagel, Raben), понад 100 українських операторів, у тому числі ряд середніх («Міст-Експрес», «Автолюкс», «Делівері», «Ін-Тайм», «Євроекспрес», «Нічний Експрес», «Сат», «УВК» тощо) і багато дрібних компаній.

Протягом останніх 4-5 років на українському ринку відбувався процес зміцнення позицій транснаціональних компаній із світовим ім’ям. Так, майже три роки тому найбільша німецька фірма «Deutshe Post World Net» придбала три могутні транспортні структури «DHL International Ukraine», «Danzas Intercontinental» і «Danzas Eurocargo», створивши в Україні під брендом «DHL» групу компаній («DHL Express», «DHL Freight», «DHL Danzas Air and Ocean»). На сьогодні нове об’єднання має у своєму активі 30 офісів і сортувальні центри у великих містах України, обслуговуючи більш як 120 населених пунктів країни. У 2004 році показник загального вантажообігу за рік перевищив позначку 40 тис. тонн, що дозволило значно обійти конкурентів. На сьогодні частка присутності холдингу на українськомуринку в середовищі міжнародних перевізників складає близько 60%. Приблизно по 15% від загального вантажопотоку забезпечують транснаціональні перевізники UPS, TNT і близько 10% належить компанії «Federal Express» .

Свою діяльність в Україні транснаціонали починали з укладання договорів партнерства з українськими компаніями-агентами і надання початківцям стартового капіталу, орієнтуючись насамперед на міжнародні перевезення. Сьогодні транснаціональні перевізники активно освоюють внутрішні напрямки. Так, компанія «Raben», яка функціонує на вітчизняному ринку з 2003 р., оголосила в середині 2005 р. про орієнтацію на діяльність у сфері внутрішньої логістики (перевезення дрібних вантажів, перевезення з частковим або повним завантаженням автомобіля). Окрім того, відбуваються зміни у профілях основних споживачів внутрішніх перевезень малогабаритних вантажів (МГВ): якщо раніше клієнтами цієї послуги були насамперед іноземні компанії та місцеві банки, то сьогодні біля 60% споживачів цієї послуги – вітчизняні підприємства.

Більшість компаній-операторів, як вітчизняних, так і транснаціональних, послідовно реалізують стратегію регіональної експансії, відкриваючи представництва в обласних центрах і містах з підвищеною економічною активністю (наприклад, м. Ялта). Таким шляхом йде, наприклад, DHL: хоча його глобальна стратегія передбачає придбання «готових» компаній, в Україні реалізується проект «вирощування» локального оператора «з нуля».

За даними аналітиків, в останні 3 роки досить чітко визначилася група лідерів серед міжрегіональних вітчизняних перевізників. Усі вони також підтримують ідею структуризації ринку і мають намір найближчими роками вкласти чималі кошти в розширення регіональних мереж, оновлення автомобільних парків і збільшення площ складських приміщень. Із загостренням конкуренції оператори ринку істотно підвищили маркетингову активність, використовуючи методи як цінової, так і нецінової конкуренції. З погляду теорії маркетингу, процеси такого роду свідчать про підвищення привабливості ринку і високої ймовірності його бурхливого росту в найближчому майбутньому.

На нашу думку, основнічинники, які сьогодні перешкоджають розвиткові ринку перевезень МГВ, такі:
• відсутність належної інфраструктури доріг в Україні ;
• ціновий демпінг з боку дрібних перевізників, внаслідок чого потужні компанії змушенні зменшувати рентабельність своєї діяльності;
• недостатня обізнаність потенційних клієнтів у існуючій послузі;
• недовіра з боку потенційних клієнтів до логістичних операторів.

Другий етап процесу структуризації внутрішнього ринку вантажних маршрутних перевезень, на думку експертів, займе приблизно 2-3 роки. За цей час відбудеться формування системності ринку, якої поки що в Україні не існує, та активне розширення присутності представництв транспортних компаній у регіонах.

За прогнозами фахівців внутрішні перевезення пошти та МГВ в Україні за 2-3 роки можуть зрости принаймні у 1,5-2 рази, що обумовлено низкою причин:
• зі зростанням популярності електронних засобів комунікації зменшується потреба передавання кореспонденції через кур’єрські служби, проте збільшується потреба у перевезеннях малогабаритних вантажів, зокрема, «від дверей до дверей»;
• привабливість даного виду діяльності є досить високою завдяки значній рентабельності – на рівні 20–25% (яка проте до кінця 2004 року знизилась до 10–15% внаслідок подорожчання вартості пального);
• низькими бар’єрами входу в галузь, зокрема, можливістю функціонувати на ринку з невеликою кількістю автотранспорту, оскільки доставити вантаж в будь-яке місто України можна протягом однієї ночі;
• переорієнтація вітчизняних підприємств на концепцію логістики обумовлює появу тенденції до зменшення запасів, а отже зменшення партій поставок. Це у свою чергу сприяє так званому «роздрібненню вантажів», а, отже, як збільшення чисельності перевізників, так і обслуговування ними товарно менших посилок.

При перспективному аналізі розвитку вітчизняного ринку заслуговує на увагу вивчення польського досвіду.

А як там у сусідів? …або Польський досвід розвитку ринку перевезень пошти та малогабаритних вантажів

Входження польських транспортних фірм на спільний європейський ринок породжувало великі надії. Збільшення товарного руху, активізація перевезень спостерігались у перші місяці після приєднання Польщі до Євросоюзу. Особливо це було відчутно у другій половині 2004 р. в інтенсивному зростанні перевезень, зокрема автомобільних. І хоча у першому кварталі 2005 р. цей темп дещо послабився, сьогодні на ринку внутрішніх кур’єрських перевезень утримується річна норма зростання на рівні 14-15%. А от у міжнародних посилках вона знизилася з 24% у перші місяці 2004 року до 11-12% у 2005 р.

Сьогодні кількість підприємств, що здійснюють кур’єрські перевезення в Польщі, швидко зростає. При цьому місткість польського ринку оцінюється у 1-2 мільярди злотих (що приблизно відповідає 0,3–0,6 млрд USD). З 1996 до 2004 р. чисельність приватних польських фірм, які займаються доставкою посилок, зросла у шість разів і на кінець 2004 р. їх налічувалося вже 90. За даними Служби регуляції телекомунікації і пошти, яка здійснює нагляд за цим ринком, у 2004 році з’явилося 42 нових оператори при одночасному викреслені з реєстру 10 операторів (див. мал. 1).

На польському ринку присутні практично всі світові магнати кур’єрської галузі. Поділ ринку ще не закінчився: кур’єрські підприємства місцевого значення викуповуються великими концернами. Подією 2005 року у цій галузі було придбання фірми Stolica світовим гігантом UPS, внаслідок чого утворилася структура під новою назвою «UPS Polska». Дещо раніше компанія DHL Express придбала польську фірму Servisco.

Подібні процеси відбуваються і на європейському ринку, правда, на дещо вищому рівні. Водночас, явище консолідації характерне і для сфери логістики як такої. Аналізуючи динаміку розвитку європейського ринку логістичних послуг, можна зауважити істотне щорічне зростання, а у найближчі п’ять років фахівці прогнозують його в обсязі 6%. Зокрема, на логістичному ринку Європи сумарна частка п’яти найпотужніших підприємств із найбільшим оборотом становить 23%. У подальшій перспективі саме ті оператори, які функціонують в логістичних мережах світового масштабу, або підприємства, що розвивають свою діяльність шляхом поширення або створення спільних підприємств, зможуть гнучко реагувати на потреби клієнта, працюючи без територіальних обмежень. На нашу думку, після фази концентрації на логістичному ринку можна очікувати створення олігополістичних структур, які будуть контролювати ситуацію на ринку європейської логістики.

Ураховуючи світовий досвід, в Україні експерти прогнозують чітку перестановку сил, внаслідок якої сегмент внутрішніхвантажоперевезень МГВ може бути поділено між 2-3 потужними операторами шляхом злиття провідних вітчизняних компаній з транснаціональними у великі міжнародні холдинги. У результаті «виживуть найсильніші» – ті компанії, чия маркетингова стратегія виявиться найбільш ефективною щодо формування доданої цінності для клієнтів.

При цьому основні напрямки створення конкурентних переваг такі:
• активне розширення представництв транспортних компаній в регіонах;
• широка маршрутна мережа;
• тарифна конкуренція (диференціація тарифів);
• концепція інтегрованої логістики (наприклад, безкоштовне збереження на складі, складування, маркування, логістичне консультування тощо);
• активний маркетинг, використання системи Знижок .

Що пропонується клієнту? …або Ключові критерії успіху послуги з внутрішніх перевезень пошти та МГВ

Послуги з перевезень пошти та МГВ, які пропонуються в Україні, можна поділити за різними ознаками. Насамперед, вони поділяються за географічною ознакою на міжнародні та внутрішні (національна та регіональна доставка). За типом вантажів – послуга надається для дрібних, пакетних, коробкових відправлень, палетних та частино-машинних партій вантажу. До послуги з перевезень пошти відносять кур’єрські послуги з перевезення листів та посилок вагою до 35 кг за принципом «від дверей до дверей». До малогабаритних вантажів (МГВ) відносять вантаж вагою від 35 кг до 2,5–3,5 тис. кг. На ринку їх доставка відбувається за маршрутними вантажними перевезеннями – метод доставки товару, що передбачає його відправку у складі збірного вантажу автотранспортом, який прямує затвердженим маршрутом згідно із задекларованими термінами. Графік руху передбачає два варіанти: доставка згідно із задекларованими термінами або доставка відповідно наповненості транспорту.

Надання послуги відбувається у різних «форматах»:
• із складу на склад (модель роботи «терміналтермінал»);
• «від дверей до складу»;
• «від складу до дверей»;
• «від дверей до дверей» або кур’єрською пош тою (безпосередньо в офіс або квартиру одержувача).

Зазвичай компанії-перевізники обирають лише один формат. Наприклад, DHL працює виключно за схемою «від дверей до дверей», а «Автолюкс» – виключно «зі складу на склад». Найбільш популярною є менш витратна схема руху товару «термінал-термінал» (відправник самостійно привозить вантаж на склад перевізника, одержувач самостійно ж забирає його зі складу). Водночас спостерігається тенденція до все більшої орієнтації операторів на можливість надання кур’єрської доставки «від дверей до дверей».

За часовим параметром усі маршрутні перевезення мають наступну класифікацію:
• експрес-доставка – гарантована доставка до 9.00 наступного дня. (Якщо в Європі експресдоставка до 9.00 складає 10% загальної маси поставок, то в Україні потреба у такій послузі ще не сформована);
• експрес-доставка – гарантована доставка до 12.00 наступного дня. (У Європі ця послуга займає в загальному обсязі 5%, в Україні – 10%);
• стандартний варіант – доставка наступного дня;
• «економ-варіант» – доставка на другий-третій робочий день. При цьому чим більша вага вантажу, тим нижче рівень вимог замовника до термінів доставки. Наприклад, економ-варіант використовується у разі допоставки товарів, розсилки рекламних матеріалів регіональним партнерам тощо;
• «безлімітна» з погляду часу транспортування доставка – її вартість щонайменше на 20% нижча за середньоринкову, а час доставки вантажу чітко не регламентується, а залежить від можливостей перевізника.

Якісні критерії споживчого вибору відіграють суттєву роль при формуванні ринкової пропозиції. При цьому клієнтів перш за все цікавить:
• ставлення персоналу до клієнтів і вантажів;
• комфортабельність приміщення «прийому-видачі» вантажів;
• гнучкість надання послуги: доставка вантажів у різних форматах; можливість відправки вантажів різного розміру;
• унікальність послуги: деякі компанії спеціалізуються на окремих вагових категоріях – по 20-30 кг або лише великогабаритні перевезення; окремі послуги стосуються «Цінних», «Живих» вантажів; специфічні вимоги можуть висуватися до температурного режиму тощо;
• програми лояльності: мотивуюча система знижок (при замовленні послуг на певну суму надається знижка, розмір якої не знижується протягом наступних 12 місяців і т.п.);
• можливість відстеження та контролю за рухом вантажу ;
• логістичне консультування: вибір оптимального маршруту перевезення., попередній розрахунок вартості послуги тощо;
• безкоштовне складське зберігання перевезеного вантажу.

За рівнем наданого сервісу оператори ринку поділяються на:
• невисокий (компанії, орієнтовані на прості стандартизовані операції, які може виконати персонал не дуже високої кваліфікації);
• високий (компанії роблять винятки для найважливіших клієнтів, безоплатно включаючи додаткові опції у пакет послуг);
• комплексні послуги логістичного оператора (компанія пропонує комплекс послуг для забезпечення інтегрованої логістики, зокрема, транспортування, складування, пакування, сортування, маркування, утилізація тощо).

Щодо гарантії безпеки товару оператори на ринку забезпечують страхування клієнтів від ризиків, серед яких найпоширеніші – пошкодження товарів та крадіжки вантажу. Страхування може відбуватись у двох формах:
• через внутрішнє страхування вантажів (у розмірі 0,6–1,5 % від суми націнки, або встановлення постійної величини платежу, наприклад, від 50 грн і вище за доставку);
• шляхом підписання договору страхування на разове чи постійні перевезення за участю страхових компаній.

Особливо важливим фактором вибору перевізника для споживачів послуг маршрутних вантажних перевезень є довіра до логістичної компанії, її імідж, рівень партнерських зв’язків. Товар «послуга» нематеріальний, і впевненість у тому, що завтра її якість е знизиться, сприяє лояльності клієнта. Тому на ринку спостерігаються перші ознаки побудови CRM-систем, за допомогою яких забезпечується клієнтоорієнтованість процесів бізнесу. На сьогодні основним критерієм, за яким клієнти обирають перевізників, залишається ціна. На ринку використовується підхід збірних цін за принципом «все включено» та складних цін, які залежать від профілю послуги та параметрів вантажу. Якщо у випадку міжнародних перевезень ціна посідає по значущості 15-е місце, то у випадку внутрішніх перевезень – 3-4-е. Оскільки коливання вартості в межах 20 коп. може стати визначальним для рішення клієнта, деякі компанія навіть після подорожчання бензину не стали істотно підвищувати ціни, щоб зберегти свою привабливість для клієнтів. Водночас, низька ціна, задекларована в райсі, може обернутися прихованими додатковими витратами (наприклад, доплатою за кожне «місце» вантажу).

А що далі?... або Перспективи трансформації логістичних фірм у логістичних інтеграторів Водночас, сучасна логістична теорія передбачає появу нової моделі бізнесу, а саме мова йде про концепцію 4-PL (Fourth Party Logistics Provider), сутність якої полягає у трансформації ролі логістичного оператора у віртуального логістичного інтегратора. Логістичний інтегратор як партнер надавачів логістичних послуг відіграє об’єднуючу роль у ланцюгу поставок, не володіючи при цьому основними засобами логістичної інфраструктури. Деякі зарубіжні автори трактують поняття «4-PL» як інтегратора, який поєднує засоби, потужності та технології, які знаходяться у володінні власної чи сторонньої фірми з метою проектування, побудови і реалізації комплексного розв’язання ланцюгів поставок. У інших визначеннях оператор 4-PL – це логістичний постачальник нематеріальних послуг. Для реалізації цих завдань логістичний інтегратор повинен насамперед відрізнятися ключовими компетенціями у сфері інформаційних технологій і комунікацій та мати значний досвід діяльності у відповідній галузі.

Можна відзначитинаступні основні характеристики логістичного оператора рівня 4-PL:
• поставка комплексних послуг (інформаційні-інтеграційні послуги);
• висока кваліфікація кадрів;
• спеціалізація: логістика, консультування, знання ІТ;
• розв’язання проблем для цілих ланцюгів створення доданої вартості;
• досконале розуміння проблем клієнта; високийрівень індивідуалізації послуги, побудова довіри та лояльності з боку клієнта.

Серед європейських науковців існують різні думки щодо ефективності діяльності «віртуального логістичного постачальника» у майбутньому. Загалом можна очікувати, що логістичні інтегратори орієнтуватимуться на стратегію цінового лідерства, оскільки зможуть вибрати з існуючої пропозиції на ринку найбільш відповідну та ефективну. У свою чергу логістичні постачальники з власними потужностями намагатимуться отримати лідерство у сфері якості, оскільки мають змогу безпосередньо виконати послугу, мають більше інформації щодо напрямів удосконалення якості послуг, ніжвіртуальний оператор.