Йосип Вінський: «Ми маємо зберегти та повною мірою реалізувати транзитний потенціал України»

Йосипе Вікентійовичу, європейська інтеграція України – один із стратегічних пріоритетів діяльності Уряду. У даному контексті неабияке значення має розвиток міжнародних транспортних коридорів. Що Міністерство транспорту та зв’язку України, яке ви очолюєте, планує робити у цьому напрямку?
– Безумовно, розбудова мережі міжнародних транспортних коридорів є одним зі шляхів інтеграції до Євросоюзу, курс на яку взяла Україна. Зазначу, що в умовах стрімкого зростання обсягів виробництва товарів і розвитку міжнародної торгівлі, транспортна система України є однією із ключових ланок у забезпеченні міжнародних транспортних сполучень, особливо у напрямку Європа-Азія.
Роль транспортної системи України у забезпеченні потреб світової торгівлі визначається двома основними факторами – це вигідне геополітичне розташування та можливості її інфраструктури.
Географічне положення України, яка з одного боку межує з Польщею, Словаччиною, Угорщиною та Румунією, які вже є чинними членами Європейського Союзу, а з другого – з колишніми сусідами по СРСР (Білорусь, Росія, Молдова), обумовлює величезний експортний та транзитний потенціал.
Через Україну проходить більшість наземних транспортних шляхів з Центральної до Східної Європи та Азії, країна має вихід до Чорного та Азовського морів, головного європейського водного шляху – р. Дунай, річкові магістралі та розгалужену систему аеропортів. Таке становище, з одного боку, відкриває перед Україною нові можливості та перспективи, а з іншого – ставить додаткові вимоги та завдання щодо приведення вітчизняних транспортних систем до стану, наближеного до європейських норм та вимог.
Зростання транснаціональних транспортних потоків викликає нагальну потребу у посиленні інтеграції національних транспортних систем та прийняття відповідних рішень на міжнародному рівні щодо їх оптимального розвитку. Тому головною умовою подальшого забезпечення узгодженої транспортної політики між країнами Євросоюзу і новими сусідами є поєднання наших зусиль, направлених на оптимізацію роботи національних і міжнародних транспортних систем.

У зв’язку з цим, на чому конкретно Ви плануєте зосереджувати увагу?
– Зараз ми будемо приділяти велику увагу розвитку вже існуючих транспортних зв’язків та продовженню транспортних коридорів, особливо у східному напрямку. Ви знаєте, що територією України проходять чотири Критських міжнародних транспортних коридори, а також коридор Європа-Кавказ-Азія (ТРАСЄКА).
Крім того, у зв’язку з розширенням Євросоюзу розроблено план розбудови Транс’європейської транспортної системи до 2020 р., згідно з яким через Україну проходять два із п’яти транс’європейських вісей, затверджених Європейською комісією ЄС. Територією України проходить центральна вісь, в рамках якої визначено основні маршрути: Катовіце-Львів-Київ, Будапешт-Львів, Мінськ-Київ, Київ-Харків, Москва-Київ-Одеса, а також водна вісь, яка з’єднує зону Чорного моря з Атлантикою (Середземним, Балтійським, Баренцовим, Червоним морями та Суецьким каналом) і включає внутрішні водні шляхи: Білорусь-Київ (по Дніпру) з виходом до Одеського та Іллічівського портів.
Крім того, дуже важливим для України є спільний проект ЄЕК та ЕСКАТО, який визначає розвиток Євроазійських транспортних шляхів сполучення. Необхідно продовжити роботу з реалізації цього проекту, особливо щодо шляхів вдосконалення та розвитку транспортної інфраструктури, логістичних центрів та технологій, організації комбінованих (мультимодальних) перевезень.

А реалізацію яких проектів Мінтрансзв’язку планує розпочати у поточному році?
– На 2008 рік ми запланували ряд заходів щодо забезпечення підготовки транспортно-дорожнього комплексу до проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, бо це є стратегічне завдання для нашої держави на найближчу перспективу. Крім того, у цьому році планується розпочати реконструкцію аеропортів, будівництво ділянок Великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва. Також ми плануємо провести реформи у системі державного управління у галузі залізничного транспорту, морського та річкового транспорту тощо.

Повертаючись до теми нашої розмови, Йосипе Вікентійовичу, окресліть, будьласка, потенціал транспортної інфраструктури України.
– Технічні та технологічні можливості транспортної інфраструктури України дозволяють щорічно переробляти в портах близько 150 млн. т вантажів, перевозити залізничним, автомобільним та внутрішнім водним транспортом більше 100 млн. т транзитних вантажів, і ці темпи ми плануємо нарощувати. Саме тому для нас дуже важливим є розвиток транспортних зв’язків у євроазійському напрямку.
Згідно зі статистичною звітністю, в тому числі враховуючи дані Держмитслужби, у 2007 році транзитні перевезення залізницею та автомобільним транспортом склали 73,1 млн. т. Морськими та річковими портами перероблено 51,9 млн. т вантажів. Зростання обсягів транзиту у 2007 році до рівня 2006 року становило 20%. Тенденція до їх зростання є і у поточному році.
Водночас хочу зазначити, що левову частку транзитних перевезень транспортом здійснює залізниця, водночас перевезення автомобільним транспортом – майже у 20 разів менше. Тому особливу увагу ми будемо приділяти розвитку сфери автотранспорту та автомобільних доріг.
Хочу зазначити, що нарощування транзитного потенціалу є одним із пріоритетів роботи Міністерства транспорту та зв’язку. Доходи від транзиту мають стати одним з додаткових надходжень до бюджету. Наш обов’язок – зберегти та повною мірою реалізувати транзитний потенціал України.

Що ви можете сказати про розбудову національної мережі міжнародних транспортних коридорів?
– Зараз в Україні діє «Програма розвитку національної мережі міжнародних транспортних коридорів в Україні на 2006-2010 роки». Метою цієї програми є подальша розбудова національної мережі міжнародних транспортних коридорів, поліпшення її стану та збільшення пропускної спроможності, вдосконалення технології міжнародних перевезень за принципами логістичних товаропровідних систем, що сприятиме забезпеченню реалізації основних напрямів державної політики в галузі транспорту.
Загальний обсяг фінансування виконання заходів Програми і цільових інвестиційних проектів з розвитку МТК складає 15838,3 млн. грн., у тому числі з Державного бюджету – 2293,3 млн. грн., основу яких (понад 96%) складають кошти на будівництво і реконструкцію автомобільних доріг.
Фінансування здійснюватиметься за рахунок власних коштів підприємств транспортної галузі, коштів Державного бюджету України (Дорожнього фонду), а також інших джерел, в тому числі кредитів вітчизняних та іноземних банків та міжнародних організацій, а також коштів, залучених на умовах концесії.

Йосипе Вікентійовичу, будьласка, зупиніться більш детально на питаннях фінансування.
– Як ви зауважили, фінансування – найбільш проблемне питання для реалізації заходів, передбачених зазначеною Програмою. Фінансування Програми з Державного бюджету спрямовується, в основному, тільки на будівництво та експлуатацію автомобільних доріг загалього користування (менше 1,5% від загального обсягу). Темпи та якість робіт з будівництва, реконструкції, ремонту автомобільних доріг в Україні недостатні, і це пов’язано, перш за все, з недостатнім рівнем фінансування дорожнього господарства та інвестиційної привабливості для залучення коштів інвесторів задля його розбудови.
Верховною Радою України прийняті відповідні закони, а Урядом затверджено ряд нормативних актів, які регламентують залучення приватного капіталу для будівництва та експлуатації платних автомобільних доріг на концесійних засадах за участю як вітчизняних, так і іноземних інвесторів. Проте їх недосконалість, економічна та політична нестабільність стримують як вітчизняних, так і зарубіжних інвесторів від участі у великих довгострокових проектах розвитку об’єктів транспортно-дорожнього комплексу України.
Тому, одним з основних завдань забезпечення фінансування державної програми розвитку автомобільних доріг загального користування є вдосконалення нормативно-правової бази, пошук та залучення позабюджетних коштів: власних коштів підприємств транспортно-дорожньго комплексу, кредитів вітчизняних та іноземних банків і міжнародних організацій, а також коштів, залучених на умовах концесії та державно-приватного партнерства.
Добрим прикладом для потенційних інвесторів є успішна співпраця України з Європейським банком реконструкції та розвитку. Так, у 2006 році завершені будівельні роботи по Першому інвестиційному проекту відновлення автомагістралі М-06 Київ-Чоп у межах Львівської та Закарпатської областей загальною вартістю ? 100 млн. (з яких кредит Євробанку – ? 75 млн.) згідно з Кредитною Угодою між Україною та ЄБРР.

А якою ви бачите співпрацю з міжнародними інвесторами у майбутньому? Поділіться планами.
– За рахунок кредитних ресурсів ЄБРР у 2008 р. передбачається завершення Другого інвестиційного проекту «Ремонт автомобільної дороги Київ– Чоп», загальним обсягом ? 137,3 млн. (кредит ЄБРР – ? 100 млн.), а в 2010 році – Третього інвестиційного проекту «Ремонт автомобільної дороги Київ–Чоп», загальним обсягом ? 464 млн., за рахунок кредитів ЄБРР та Європейського інвестиційного банку (кредит ЄБРР – ? 200 млн., кредит ЄІБ – ? 200 млн.).
Для розбудови автомобільних доріг програмою передбачається також залучення кредиту Світового банку, обсягом понад 2 млрд. грн.
За кошти концесіонерів до 2011 року повинні бути побудовані автомобільні дороги Львів – Краковець (МТК-3), а до 2012 року – Львів–Броди та Броди–Рівне (МТК -3). До 2015 року передбачається будівництво на концесійних засадах першої черги автомагістралі Київ – Західний кордон (МТК-3, МТК-5) на дільниці Вінниця–Київ та великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва.
Безперечно, значним поштовхом у розвитку вітчизняної мережі міжнародних транспортних коридорів безумовно, повинен стати комплекс заходів, направлених на розвиток транспортних мереж та комунікацій, передбачених Державною цільовою програмою з підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу. А яке місце у стратегії розвитку транспортної галузі займатиме логістика?
– Логістика – невід’ємна частина нашої економіки. Україна сьогодні прагне стати повноправним членом європейської спіль-ноти, а тому держава повинна сформулювати зрозумілі правила гри на ринку логістики, окреслити чіткі орієнтири для розвитку сфери логістики в Україні.
Вздовж міжнародних транспортних коридорів, що проходять територією України, вже будуються логістичні комплекси зі збереження, дистрибуції, упаковки товарів. Розвивається сервіс з обслуговування транспорту та екіпажів, їх проживання та харчування. Крім того, у забезпеченні вирішення завдань логістики задіяно багато галузей машинобудування.
Логістика – це сфера у транспортній галузі, що розвивається дуже динамічно. У порту Гамбурга контейнеровоз з моменту заїзду в порт обслуговується 15-20 хв. На жаль, в нас машини добами простоюють, чекаючи завантаження, ще й оплачуючи своє простоювання. Для того, щоб досягнути європейських показників, нам потрібні комплексні рішення, які б значно покращили логістичну складову економіки.
Міністерство транспорту та зв’язку України повною мірою усвідомлює важливість та актуальність цих проблем. Визначено, що питання логістики координує окремий заступник Міністра, основним завданням якого є взаємодія з представниками бізнес-середовища, логістичних операторів, щоб спільними зусиллями сформувати цивілізовані правила гри на ринку.
З цієї точки зору ми вітаємо проведення в Україні вже другого національного логістичного Конгресу, який має стати майданчиком для діалогу бізнесу та влади. Підтримуючи Конгрес, ми будемо намагатися залучити до участі у його роботі представників відповідних міністерств європейських та сусідніх країн, щоб обговорити можливі шляхи співпраці. Ми зацікавлені вислухати пропозиції від учасників Конгресу, направлені на покращення роботи Мінтрансзв’язку і створення умов для реалізації транспортного, та, зокрема, транзитного потенціалу України.
Крім того, важливим кроком у напрямку наближення України до європейської спільноти став би вступ Української ліги логістики та складування (УЛЛС) у члени Європейської логістичної асоціації (ЄЛА). Зі свого боку, Міністерство готове підтри-мати такий рух та виступити на підтримку подібних кроків як елементів процесу євроінтеграції. Також важливим та пріоритетним я вважав би участь української делегації (фахівців Міністерства та представників УЛЛС) у роботі Європейського логістичного конгресу.

Розмову вів Олександр СТЕПАНОВ